"Розмаїття барвистих фантазій"
Консультативний пункт
Діти із задоволенням відвідують заняття в ізостудії. Заняття з зображувальної діяльності розвивають у дітей естетичне сприйняття, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, закладають основи художнього смаку. Виховують звичку вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими.
На заняттях вихователь зображувальної діяльності спонукає дітей до творчості, використовуючи ігрові методи та прийоми (ігрові ситуації, розповіді – малювання з елементами казки, ігри – забави, ігри - етюди).
Отже, зображувальна діяльність відіграє велике значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності.
Під час виконання робіт із зображувальної діяльності в дитини відбувається тренування рухів пальців рук. Відомо, що розвиток зон мозку, які відповідають за мовлення, відбувається під впливом імпульсів, що йдуть від пальців. Якщо
Структура заняття і методика його проведення
Організаційний момент вихователь проводить по-різному в залежності від заняття — не більше 1—2 хв. (чим менше, тим краще). але запропонувати всім подивитися на те, що вони потім будуть зображувати (предмет, ілюстрацію); малюки можуть торкатись, погладити іграшку. Можна, підкликавши до себе дітей, запропонувати одному з них принести заздалегідь підготовлений предмет. До цього залучають малоактивних дітей, щоб зацікавити їх. Поступово починаючи з першої молодшої групи дітей привчають працювати без шуму, учать, як треба взяти стілець, поставити його біля столу й сісти.
Розвиток інтересу до експериментування з фарбами
"Діти і дорослі такі ж різні як гусениця і метелик, з часом одне стане іншим, гусениця перетвориться на метелика, але спочатку - це різні істоти.
Впевненість, що діти - маленькі дорослі, привело до того, що і навчати їх стали по дорослій методиці. Від простого до складного, від частини до цілого. В основі специфічної дитячої свідомості лежить образ, складний, але цілісний.
Я (вихователь зображувальної діяльності) знайомлю дітей з різними видами та жанрами образотворчого мистецтва: живописом (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний), графікою, скульптурою та декоративно-прикладним мистецтвом. На таких заняттях діти розвивають здатність сприймати мистецькі твори, виявляють емоційне ставлення до зображеного; у дітей розвиваються здібності до образотворчої діяльності (почуття кольору, форми, композиції).
Діти навчаються використовувати колір, форму, лінії, штрихи, пропорції, композицію, різні матеріали (олівці, фарби, фломастери, воскові олівці, природний матеріал, глину,
пластилін, тісто, папір, картон) та нетрадиційні техніки (штампування, малювання пальчиком, долоньками, крапками, фактурного малювання, обривання об’ємної аплікації, орігамі та ін.) як засоби створення виразного художнього образу. Дітей навчаю
створювати складні художні образи, багатофігурні сюжетні композиції, розміщувати предмети ближче та далі, самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції різних видів образотворчої діяльності.
дітей шляхом тренування пальців рук є одночасно й підготовкою руки до письма.
Особливого значення в зображувальній діяльності надається формуванню відчуття кольору, адже колір займає особливе місце в ряді виражальних засобів і рано освоюється дітьми. Опанування кольору як засобу виразності має свою динаміку: від однобарвності через багатобарвність до чітких співвідношень кольорів і до засвоєння законів кольоропоєднання.
розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток мовлення, хоча загальна фізична активність дитини при цьому може бути нормальною.
Стимулювання мовленнєвого розвитку
Для розвитку уяви, творчої активності використовують нетрадиційні техніки малювання, що демонструють незвичне поєднання матеріалів та інструментів. Оволодіння дитиною не лише певною сумою знань і вмінь, але й здатністю в розумних межах фантазувати, активно мислити.